Я більше в небо не дивлюся,
Здається зрадило мене.
І знову я в житті боюся,
Що душу й серце біль уб'є.
Вже сріблом очі налилися,
Бо не побачив ти в мені
Душі потребу розлягтися
і мрії показать тобі.
Прошу, поглянь на мене знову,
Відчула я - потрібен ти,
Щоб буть мені лише собою,
А не ховатись у тіні.
Потрiбен ти...
© Copyright: Ольга Кель, 2008
Свидетельство о публикации №108040102877
Свидетельство о публикации №108040102877
Рецензии