Серед хмар одиноко л1таю...

"І я не знаю,
 Чи то живу,
 Чи доживаю..."
Тарас Шевченко.

Серед хмар одиноко літаю,
І думки реєструю сумні,
Та до серця, до свого приймаю
Я нелегкі події земні.

Диферамбів гучних не співаю,
Сильних знаю, та ім не лижу...
Лише Господа завжди благаю,
Щоб нас вивів на вірну межу.

Біль чужу у душі відчуваю,
Та чимало принижень терплю,
Стисну губи свої у відчаі...
Все надіюсь на добре, люблю.

То що було, воно повториться...
Бо навкруг, все старе, наче Світ.
Що творилося, знов відновиться,
Еклізіастова зірка блищить.

По житті пілігрімом блукаю,
Така доля сувора моя,
Чи живу, чи своє доживаю,
До цих пір не упевнений я...

Автор Геннадій Сівак.
11 квітня 2005 року.


Рецензии
Талант – це iскра Божа, якою людина спалює себе,
освiтлюючи цiєi власною пожежею шлях iншим.

Алексей Прудников   04.04.2008 23:58     Заявить о нарушении
Шановний Олексій!
Дякую Вам. Бажаю щастя, миру та творчості.
З повагою Геннадій Сівак.

Геннадий Сивак   05.04.2008 20:31   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.