Жук прокинувся...
Прощається Березень, на порозі – Квітень,
в вікно заглядає, сонцем в очі світить.
У дворі береза лускотить бруньками
навіть сірі горобці залились піснями.
Килимом зеленим стелеться травиця,
вже і чорному жуку під листям не спиться.
Штовхає жучиху усіма ногами,
- Прокидайся, лежебоко, Весна йде борами.
Подивися он граки вже хату будують
і мурашки заснували – доріжки лаштують.
Прокидайся! Та підемо чорні боки гріти!
Проспимо і не побачим, як розквітнуть квіти.
Свидетельство о публикации №108033101263
Отличный стишок!
С любовью,
Галина Журба 23.09.2010 22:37 Заявить о нарушении
Марьяна, я так жду внуков- мы с ними столько стихов и сказок напишем! и со всеми поделимся.:)
Ты мне, как солнца лучик на странице.:)
Валентина Силава 24.09.2010 10:01 Заявить о нарушении