Две сестры

Стихотворение, посвящаеться отношениям Росии и Украины...



Дві сестри народились у полі,
Там, де вітер без краю гуляв.
Дві сестри народились на волі,
Там, де зіроньки камінь упав.

       Вони разом до неба зростали,
       З квітів плели чарівні вінки.
       Ті вінки одна одній з косою вплітали,
       Нерозлучні були навіки.

Разом сестри до церкви ходили,
Похрестили їх в водах Дніпра,
Разом хліб на току молотили,
І бажали всім тільки добра.

       Їм хотілось без краю співати -
       Та орел із-за гір прилетів.
       Показав , як він вміє літати,
       Викрав пісню і геть полетів.
      

Їм одразу ж хотілось літати,
Вище неба хотілось летіть.
І із неба ту зірку дістати,
Ту,що камінь упав в давню мить.


       Після того, вони посварились,
       Протягнули високу межу,
       Хоча Богові більше молились ,
       Все міцне в них звелось на іржу.

       
Та не дав Бог їм кращої долі,
За оту височенну межу.
Сестри більше зазнали болі,
Я це бачив, тому і пишу.

       І вони не навчились літати,
       І забули ті бажані дні,
       Розучилися  пісню співати,
       І від цьго не добре мені.

Як мені цих сестер об"єднати?
Яку пісню писати мені?
Я Хмельницьким, на мить хтів би стати,
З ними пісню співати, і ночі, і дні...