Місячне світло бліде, як обличчя мерця
(Небо кидає його на поталу любові),
Музика душу не гріє,тим паче оця,
Більше не резонують наші серця,
(Немає кохання, шукайте його у полові).
Вулиця, блиск комедійного міста
(Гру у сім’ю полишити до кращих часів),
З-під пальців майбутнього піаніста
Соната Бетховена ллється глибока і чиста,
(Люба, пробач, я цього не хотів).
Сумно і лячно в полоні минулих розлучень
(Я повернусь, ти чекай тисячу літ),
Місяць – то Майстер, а я – найстаранніший учень,
Землю прогріє теплом знівечений грудень
(Краще почути, ніж бачити зламаний світ).
Очі заплющуй, кричи, не розтуляючи рот
(Ночі кумедні, коли на них дивишся ззовні),
Сонце – олігофрен, а день – ідіот,
Шлях за мить не осилить нічний патріот
(Місячне сяйво бліде, мов вбивця любові).
м сячне сяйво
© Copyright: Антон Булгаков, 2008
Свидетельство о публикации №108032802666
Свидетельство о публикации №108032802666
Рецензии
дуже гарні вірші українською мовою. Як на мене в них більше любові...
Ольга Стужная 05.10.2008 02:41 • Заявить о нарушении
Ольга Стужная 05.10.2008 02:41 • Заявить о нарушении