Панове, погляньте, я маску знімаю.
Не маю обличчя, душі я не маю.
Скінчилась комедія, блазень заплакав.
Пробачте, панове, це вже не спектакль.
Я лиш силует
На фоні планет:
Юпітер, Меркурій, Венера,
Будь-хто із героїв Гомера,
Розпусник, аскет.
Я лиш силует,
Я проклятий пасинок Феба.
Панове, почуйте, заручником ролі
Я став через примху зрадниці-долі.
Я падав сто раз, сто раз підіймався,
Був біль, був і сором, але я сміявся.
Що коштує блазень? Годину блюзнірства,
Принижень і реготу, натовпу звірства.
На сльози дивитись ніхто не бажає,
Тож, аплодуйте, панове – я помираю!
Я клоун, буфон,
Танцюючий слон,
Я лев, що смиренно на лапах сидить,
Я пекла вогонь, я неба блакить.
Я чорта тисячний клон.
Я клоун, я буфон,
Я зірка, що світить лиш мить,
Я зірка, що згасне за мить…
панове,
© Copyright: Антон Булгаков, 2008
Свидетельство о публикации №108032802656
Свидетельство о публикации №108032802656
Рецензии