Смерть нтел гента

Дуже цікаві історії
Трапляються з дуже цікавими людьми. Іноді і не тільки,
але про пролетаріїв можна поговорити пізніше.

Давайте краще послухаємо
цікаву історію з життя інтелігенції.

Чи знаєте ви взагалі, як народжуються інтелігенти?
Мабуть, як і всі, в звичайному
пологовому будинку, опів на першу дня,
без всіляких ускладнень.
 
Далі починаються дитсадки,
прогулянки з бабусею
і відпочинок удень.

Потім школа – модель суспільства. Ну що ж,
цікаво, як почуває себе
новонароджений інтелігент?
В принципі досить самотньо:
досягає успіху на відміну від інших,
але все ще залишається простим.

Провчившись декілька років,
він розуміє, що необхідно терміново
щось змінювати.
(Доречи, не він, а вона, бо тут ще нещасливе кохання і всіляка фігня).

Так ось, ідемо далі. Вона змінює
свою районну школу і начебто
досить успішне майбутнє
на більш престижний ліцей,
в якому їй доводиться важко.
Але ж вона завжди пам’ятала:
«Борітеся і поборете!», і таки поборола.

В цей час, біла і пухнаста, вона починає розуміти,
що таке люди
і який жорстокий світ.
Вона навчається відмовляти і говорити «ні».

Per aspera ad astra –
через тернії до зірок
іде вона, ковтаючи образи,
падаючи й підіймаючись з колін,
і розуміючи одразу в цей час,
що її доля прагне змін.

Тернистий шлях її, але й досі широкий
настільки, що й оком не осягнеш.
Багатий вибір і різноманітні кроки
Здається, все в її житті без меж.

А далі – кольоровії шкарпетки,
бузковий колір на волоссі і в очах,
багато віршів, папірців,
обкладинок і різного мотлоху в кишенях.

Так вона йде крізь тернії і вони її
чомусь не ранять. А ранить її
життя, але вона прагне,
прагне досягти висот,
прагне бути не як всі.

Але спостерігати життя стає
дедалі складніше.

Вступивши до аспірантури
і почавши викладацьку діяльність,
не знайшовши особистого щастя ,
вона починає приймати наркотики,
тримаючи це в страшній таємниці.

А починалося все з заспокійливих
і снодійних. Думки давили
на мозок і неможливо було спати.

Мабуть, це душевна самотність
довела її до такого лиха,
або психічна неврівноваженість.
Невідомо.

Минають швидко роки, і її наполегливість
дає результати.
Велика аудиторія, професори і академіки,
вона захищає докторську роботу..
Аплодисменти, відмінна оцінка і черговий науковий ступінь.

Раптом вона згадує всі неприємності свого життя:
смерть бабусі, сумне дитинство і розуміє,
що треба піти заспокоїтись.
Вона йде до дамської кімнати, і, як завжди,
приймає жменю свого заспокійливого.
Темніє в очах, їй здається, що від успіху,
вона стає біля вікна, тримається за стінку, закриває очі
і більше не відкриває їх ніколи.

Саме так закінчилося життя інтелігента –
вразливої людини, людини з великої літери.
За вікном падає сніг, в аудиторії чекають на новоспеченого професора,
але вона не повернеться,
вона спить,
вона тепер професор
для іншої аудиторії.