Читай моё прикосновенье...

Читай написанные строчки
Душою, больше между строк.
Там, где несут подряд три точки
Весны полуденный глоток.

Где нас журчащие рассветы
С любовью будят по утрам
Нисколько не смотря на это –
Я где-то здесь, ты, где-то там…

Читай моё прикосновенье,
Влюблённый взгляд в моих глазах,
Мою неловкость и смиренье,
Понятный лишь тебе мой страх.

Где то, что не скажу на слове,
Но тайной сердца берегу,
Где остаются капли боли,
Что не вмещаются в строку.

Горит в любви стихотворенье,
В нём так легко её пить сок,
Но то, что дарит вдохновенье,
Ты прочитаешь между строк…

***

Читай написані рядочки,
Душею, більше проміж них.
Там, де несуть три крапки мовчки
Ковток квітучої весни.

У ній світанки гомінливі,
Під звук пташиних будять гамм.
Із ними ранок, моя мила,
Нехай я тут, а ти — десь там...

Читай мій дотик поміж літер,
Мій ніжний подих поміж фраз,
Відлуння слів, що шепче вітер
І про любов в моїх очах.

Там те, що я не вимовляю,
Що серце береже, мов скарб,
Де залишаються печалі,
Що не вміщаються в слова.

Рядки палають від любові,
Дарують дні безмежжя снів.
Про все наповнене тобою,
Ти прочитаєш... між рядків...