Вiрш на конкурс Весняне безумство

Сьогоднi, ще нiжившись в сонному лiжку
Очей не вiдкривши, вiдчула усмiшку

Що крилами сяйва лилась крiзь вiконце
Її дарувало менi нiжне сонце

Чарiвно спiвали пташки "З добрим ранком!!"
Вiтаючи сміло з яскравим світанком

Босоніж, в сорочці...я двері відкрила -
Гукала до себе весни світла сила -

І вийшла в садок, подивилась усюди
Вдихнула повітря я повнії груди

І раптом, зустріла його - невисокий,
Дивився на мене, мов принц синьоокий

Він - пролісок ніжний, такий довгожданний...
Коханий весни - передвісник весняний

Вона ж - чарівниця у сукні зеленій
Ступає мов пава - красуня і геній..

Його пригортає, на вушко шепоче
Що любить, кохає, зізнатися хоче

І всим роздає те кохання по жменці
Тепер і в моєму живе воно серці


Рецензии
Його пригортає, не вушко шепоче

"на вушко", мабуть?

Владимир Платоненко   24.01.2011 00:39     Заявить о нарушении
туда-туда! )))

Наталья Мариина   24.01.2011 08:42   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.