Вiрш на конкурс Весняне безумство
Очей не вiдкривши, вiдчула усмiшку
Що крилами сяйва лилась крiзь вiконце
Її дарувало менi нiжне сонце
Чарiвно спiвали пташки "З добрим ранком!!"
Вiтаючи сміло з яскравим світанком
Босоніж, в сорочці...я двері відкрила -
Гукала до себе весни світла сила -
І вийшла в садок, подивилась усюди
Вдихнула повітря я повнії груди
І раптом, зустріла його - невисокий,
Дивився на мене, мов принц синьоокий
Він - пролісок ніжний, такий довгожданний...
Коханий весни - передвісник весняний
Вона ж - чарівниця у сукні зеленій
Ступає мов пава - красуня і геній..
Його пригортає, на вушко шепоче
Що любить, кохає, зізнатися хоче
І всим роздає те кохання по жменці
Тепер і в моєму живе воно серці
Свидетельство о публикации №108032201934
"на вушко", мабуть?
Владимир Платоненко 24.01.2011 00:39 Заявить о нарушении