Мені осінь посміхається в обличчя,
Золотом барвистого проміння.
Життя моє суцільне протиріччя,
Ніби з кришталем змішане каміння.
Добро і зло в душі переплелось,
В серці панує безкінечна тиша.
Не знаю, як в житті мені б жилось,
Як би я норовом була трохи простіша.
Сама я, душу відкриваю для добра,
А зло без дозволу вривається, без стуку.
Мабуть настала вже моя пора,
Я в світ прийшла на радість, не на муку.
Дзвенять в душі моїй чарівні дзвони,
По спині пробіга холодний вітерець.
Коли думки мої ламають перепони,
І по життю іду я на в простець.
Не бачу я, ні огорож, ні меж,
Душа згубила лік рокам і відлік часу.
Не звинувачуй ти мене і не бентеж,
Підозрами принижуючи зразу.
Душа моя коробиться від зла,
І в голові бринить злих слів плетіння.
До цього дня, я зло своє не донесла,
Але душа моя, кришталь з камінням.
Менi осiнь...
© Copyright: Наталия Ковальская, 2008
Свидетельство о публикации №108032201601
Свидетельство о публикации №108032201601
Рецензии
Я украинской мовы песнопенье
Выслушиваю жадно, чуть дыша...
Но сочинять на ней стихотворенья
Способна только женская душа...
)))))))
Донецкий Вася 24.03.2008 20:48 • Заявить о нарушении
Выслушиваю жадно, чуть дыша...
Но сочинять на ней стихотворенья
Способна только женская душа...
)))))))
Донецкий Вася 24.03.2008 20:48 • Заявить о нарушении
Спасибо Вам, Донецкий Вася,
Приятно очень, я скрывать не стану.
И я люблю украинский язык,
И никогда на нём писать не перестану.
Наталия Ковальская 25.03.2008 23:08 Заявить о нарушении
Приятно очень, я скрывать не стану.
И я люблю украинский язык,
И никогда на нём писать не перестану.
Наталия Ковальская 25.03.2008 23:08 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.