На різний лад, у всі часи
Жаліємось на долю ми.
Клянем її і владу теж,
Стражданням тим немає меж.
Та хто ж є винним у тих бідах?
А чи не наші ж власні діти
Стають до влади й правлять нами,
Вважаючи себе богами.
Ведуть на смерть своїх братів,
Батьків, дідів, а то й синів.
Де ж тому вчать?
Де культивують ненависть, зраду й тиранізм?
І всі мовчать...
Чи вас влаштують той жах, той біль і той трагізм?
Де? Хто? Чому?
© Copyright: Маша Макарова, 2008
Свидетельство о публикации №108032104398
Свидетельство о публикации №108032104398
Рецензии