Знову місяць за горою
Розложив своє шатро,
Щоб вечірньою порою,
Заблукать не зміг ніхто…
Серед зір, у царстві ночі,
Як пастух серед овець,
Тихо щось собі шепоче,
Ясний місяць- молодець.
Проводжає у дорогу
По Чумацькому шляху,
І закоханим під ноги,
Стелить стежечку м’яку.
Світить, та на жаль не гріє,
Думу думає сумну
І на Землю з неба сіє,
Сновидіння пелену.
Насилає сон- дрімоту,
І легкі солодкі сни,
Будуть бачити їх, доти
Не закінчаться вони,
І не виїде на ганок,
Власник срібного коня-
Наймолодший брат - Світанок,
Перший передвісник дня.
І зустрівшись на хвилинку,
Здавши пост свій тет-а-тет
Він збере зірки в торбинку
І сховається в намет.
1996
Знову мiсяць за горою
© Copyright: Тайный Альков, 2008
Свидетельство о публикации №108032102629
Свидетельство о публикации №108032102629
Рецензии
Таня, цей вірш ПРОСТО ПРЕКРАСНИЙ!!!
З теплом, Валя.
Валентина Козаченко 02.08.2017 19:52 • Заявить о нарушении
З теплом, Валя.
Валентина Козаченко 02.08.2017 19:52 • Заявить о нарушении
Сердечно дякую, Валічко, мені дуже приємно що цей віршик тобі сподобався! З взаємним теплом і найкращими побажаннями, Таня
Тайный Альков 02.08.2017 22:08 Заявить о нарушении
Тайный Альков 02.08.2017 22:08 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.