Давай пограэм разом у мовчанку
Щоб птицю щастя нам не сполохать,
Тоді вона і ввечері і зранку,
До нас у гості зможе прилітать.
Давай її не не будем проганяти,
Навіщо говорити без кінця?
Нам часом варто трішки промовчати,
За нас говорять хай самі серця.
Давай заглянем у кохані очі,
І разом помандруємо до зір,
І десь далеко, зовсім серед ночі,
Ми заблукаєм разом серед гір,
І разом відшукаємо стежину,
Серед давно забутих таємниць,
Знайдем Жар- Птиці золоту пір”їну,
До дна осушим воду із криниць.
Давай з тобою будемо мовчати,
Щоб птицю щастя нам не сполохать,
Так можна із очей твоїх багато,
Лиш за одну хвилину прочитать…
1991
Свидетельство о публикации №108032102527