из книги Маленька збiрочка

1. Хуга

Змерзли ноги, руки, вуха.
Дме, лютує завірюха,
Хуга ухає на зле,
До кісток мене бере.

Тільки ж я для того й вийшла,
Щоб розлюченість принишкла.
Бачиш, хуго, я сміюсь,
Збити з ритму мене - дзусь!

Віти плескають в долоні,
Морозиха на ослоні
Повстяками б`є під такт,
Ноги йдуть самі в гопак!

Сніг рипить, співає вітер,
Червоніють щоки-квіти.
Тепло й весело - ще б пак!
Шпаркий і жаркий гопак!

Завірюха скигле, плаче,
Як не дме, а все - гаряче!

2. Початок прозрiння. Вертеп

 Це стара сивина,
 Сива старовина,
 Та не вигадка. Час
 Наш відтоді почавсь.
 Де пустеля сама,
 Завірюхи нема.
 Не лягають сніги
 На дерева й дахи.

 По пустелі Гаспар,
 Мельхіор, Балтасар
 Приострожують - жах! -
 В коней шум на боках.

 Поспішають царі
 За промінням зорі,
 Линуть в град Віфлеєм
 Привітатись з царем
 Над царями всіма.
 Поспіх той недарма,
 Бо вже в яслах лежить
 Той, що миру навчить.

 Прилетіли... Він спить,
 Тільки носик сопить.
 Сяйва прмені, втім,
 На волоссі злотім.

 Немовля у яслах
 В перших праведних снах
 Не побачить хреста.
 Усміх красить вуста.
 Призупинено рух.
 Затамовано дух.
 Дитинча це ясне
 Нас від лиха спасе?

 - Боже, зглянься на нас!
 - Потім. Зараз не час, -
 Божа матір ослін
 Покидає, уклін
 Вдячний робить, як слід,
 Бо готовий обід -
 І питво, і їство
 На свячене Різдво.

 Божа їжа - кутя -
 Хай на добре життя!
 Божий напій - узвар -
 Хай збагачує дар!

 - Від гріха, від біди
 Збережи, відведи, -
 Стиха моляться всі, -
 Боже, іже єсі...