Рідний мій краю, серце моє.
Кожної днини думки, мов бджоли,
жалять, що десь там квітне і є
дім і Дніпро, Хортиця й школа.
Там "Дніпрогеса" шлюзи течуть,
ДУБ зустрічає восьме століття.
З ними я виріс, хоч і печуть
серце з дитинства роки лихоліття.
На "Дніпрогесі" ранки стрічав,
Преображенського* міряв творіння.
З ними науку кохання вивчав,
перших віршів довіряв їм сумління.
Спека серпнева гріє в думках,
півночі холод туди не пускає.
Хоч і живу я в Брянських лісах,
Серце степи придніпровські кохає.
Там народився первісток син;
Там я навчався, будь що, а жити;
Там було безліч щасливих хвилин -
все це нічим з мого серця не змити.
Якщо й вмирати, тільки туди!
Рідного сонця погляд зігріє
прах мій. Заквітнуть мої сади.
Спадщина дітям - думки та мрії.
30 березня 1992 року. м.Брянськ
* - мосты Преображенского соединяют остров Хортицу с городом Запорожье
Запорожье
© Copyright: Георгий Ильяшенко, 2008
Свидетельство о публикации №108031700377
Свидетельство о публикации №108031700377
Рецензии
Я тоже с Запорожья. Прочла и сердце согрелось.Как дома побывала. Спасибо!
Светлана Мулюкова 20.11.2008 00:55 • Заявить о нарушении
Светлана Мулюкова 20.11.2008 00:55 • Заявить о нарушении