Марина Цветаева. З ц гори...

З цієї гори, як з даху
Світу, де небо униз,
Друже, люблю тебе Вакхом
Більше від чорних риз.

Від самовидців сховаю
У хмару! Золою з’їм,
З цієї гори кохаю
Зі Трої червлених стін.

Пристрасть: хвала загиблим,
Сущим – срам.
Так дивився на битву
Цар Пріам.

Канула о-снова
Заграва? Кров?Німб.
Так оглядав Трою
Весь О-лімп.

Ні, з прохолодної тиші,
Діво, піднявши длань,
Друже, люблю тебе вище
Неба, почуй, повстань!
30 августа 1923

Марина Цветаева

С этой горы, как с крыши

Мира, где в небо спуск.

Друг, я люблю тебя свыше

Мер - и чувств.



От очевидцев скрою

В тучу! С золою съем.

...С этой горы, как с Трои

Красных - стен.



Страсти: хвала убитым,

Сущим - срам.

Так же смотрел на битву

Царь - Приам.



Рухнули у - стои:

Зарево? Кровь? Нимб?

Так же смотрел на Трою

Весь О - лимп.



Нет, из прохладной ниши

Дева, воздевши длань...

Друг, я люблю тебя свыше.

Слышь - и - встань.



30 августа 1923


Рецензии