Праведно

Зняло до сонця небо погорілу шапку.
Неначе чорний кіт, дорогу цвинтар перебіг.
На першому хресті словам поставив крапку,
а за останнім - свіжий насип і сліди від ніг.

Між морем плит життя розхлюпалось в осонні,
прибилося до зору, зачаївши глибину
і силу Божу. Гріх - віддатися мамоні,
щоб небо зупинило на життя кордоні
нелюдське серце та зронило душу кам`яну.

Ану - до сонця піднеси долоні,
розваж сльозу пролиту -
серце вибухне у скронях.

9 Березня 2008


Рецензии
в першу чергу сподобалась мова, на інше маю власний погляд =)
мало знаходив авторій що на моїй рідній мові гарно пишуть
наснаги Вам
ТОмаш

Томас Деяк   10.03.2008 14:23     Заявить о нарушении
Спасибі, Томасе, на доброму слові.
Міг би я запитатися про Ваш власний погляд - мені це, прикладово, цікаво...
З теплом,
Л.Ю.

Юрий Лазирко   12.03.2008 02:51   Заявить о нарушении