Життя

Жила-була собі комаха.
Така незграбна сіромаха
й голівка-маківка пуста.
Вона, як полохлива птаха,
яка ховається під дахом
від гострих пазурів кота,
не тямлячі себе від жаху,
всіма забута бідолаха
шукала: "Що в житті мета?!"

І, не знаходячи нічого,
ховалась у кущах небога,
нікчемне плачучи життя.
І ось, коли Її життя
вже кидало останню лапку.
А далі - холод, ніч і крапка!
Або "бах!", "хрясь!" і забуття.

То тільки зараз, в цю хвилину
вона,скумекавши, що гинє,
нарешті відповідь знайшла.
Життя дано усім, щоб ЖИТИ!
Любити, спати, їсти й пити,
щоб комашня завжди була....


Рецензии