Сусiдка
чому так рідко у сад цей заходиш?
Чому толочиш ковил вечорами?
Може між нами стіна пролягла
із дзеркал?
Душе, з яких ще лекал
долю мою ти кроїтимеш нині?
Глині давно не байдужі ті руки,
що на столи
її знову поклали...
Звуки прокльонів, плачу
та розпуки -
знов в шамовинні
гончарного кругa...
©2008 Автор: Інґвар Олафсон
Свидетельство о публикации №108031001842
"Земле, моя всеплодющая мати...":-)
То твою долю значить кроїть душа. Чия? І навіщо?Що збираєшся пошити з того? Чи вона кроїть, вона і пошиє?
І взагалі, що за розпач, 'Лавсон?
Не пишеш, не перевідуєш друзів. Що так перекроїло тебе, що залишився лише смайлик?
Люблю love song і хайки пломінь
Журюся тим, що у краї
нордичнім тиша, була повінь
плачу, розпуки, самоти...
Хейли Грепс 02.04.2008 16:09 Заявить о нарушении
В житті я - легковажний, веселий і сумний одночасно, пияк і гуляк :)))
Ингвар Олафсон 03.04.2008 10:58 Заявить о нарушении
А я ось себе ототожнюю з усіма: і ліричними, і героями, і навіть з...тобою, чаркодує :-)
Брехун ти, це я точно знаю. Але більшої дурисвітки, ніж я, тобі все одно не знайти.
Хейли Грепс 03.04.2008 16:47 Заявить о нарушении