Медленно – свет, и замедлены тени,
Время застыло как птичье крыло.
Кажется только на этой неделе
Сорок дорог поместиться смогло.
Сорог дорог или сорок столетий,
Праздники рос в паутинах травы.
Долго ли, коротко ли – на рассвете
Кони в туман уходили. Ушли.
Вспыхнет ли, гаснет, гора, за горою,
Тонет, уходит, зовет за собой.
Медленно кони, ветер и воля,
Кажется, сорок столетий прошло…
Медленный свет
© Copyright: David Alonsky, 2008
Свидетельство о публикации №108030903313
Свидетельство о публикации №108030903313
Рецензии
Здорово!
А в першому катрені Ви буцім розспівувлись. А без нього, вже на повний голос звучить позачасне, як цілком завершений у собі твір:
Сорог дорог или сорок столетий,
Праздники рос в паутинах травы.
Долго ли, коротко ли – на рассвете
Кони в туман уходили. Ушли.
Вспыхнет ли, гаснет, гора, за горою,
Тонет, уходит, зовет за собой.
Медленно кони, ветер и воля,
Кажется, сорок столетий прошло…
Иван Славко 12.03.2008 00:40 • Заявить о нарушении
А в першому катрені Ви буцім розспівувлись. А без нього, вже на повний голос звучить позачасне, як цілком завершений у собі твір:
Сорог дорог или сорок столетий,
Праздники рос в паутинах травы.
Долго ли, коротко ли – на рассвете
Кони в туман уходили. Ушли.
Вспыхнет ли, гаснет, гора, за горою,
Тонет, уходит, зовет за собой.
Медленно кони, ветер и воля,
Кажется, сорок столетий прошло…
Иван Славко 12.03.2008 00:40 • Заявить о нарушении
Спасибо, Иван.
Вот благодаря Вам сосредоточилась и вспомнила параллельное украинское стихотворение, по-моему оно уже здесь опубликовано. Они никак не были связаны и разделяет их четыре года. Можно сравнить:
ВИРІЙ
Скільки в сьому просторі всього, що було на просторі!
Тихо коні ідуть у тумані шукать водопій,
Тихо ворон зліта, шукаючи кращої долі,
І літають літа по луках, випасаючи кращії дні.
Похилились. І крячуть, і плачуть,
І шепочуть із вітром – вставай і зростай…
Ще у вирій далекий не збиралося заспане літо.
Тихо коні в тумані ідуть – і не чуть.
Те же рассветные луга бiля рiчки, те же выплывающие из тумана кони...
Еще раз спасибо.
David Alonsky 12.03.2008 10:17 Заявить о нарушении
Вот благодаря Вам сосредоточилась и вспомнила параллельное украинское стихотворение, по-моему оно уже здесь опубликовано. Они никак не были связаны и разделяет их четыре года. Можно сравнить:
ВИРІЙ
Скільки в сьому просторі всього, що було на просторі!
Тихо коні ідуть у тумані шукать водопій,
Тихо ворон зліта, шукаючи кращої долі,
І літають літа по луках, випасаючи кращії дні.
Похилились. І крячуть, і плачуть,
І шепочуть із вітром – вставай і зростай…
Ще у вирій далекий не збиралося заспане літо.
Тихо коні в тумані ідуть – і не чуть.
Те же рассветные луга бiля рiчки, те же выплывающие из тумана кони...
Еще раз спасибо.
David Alonsky 12.03.2008 10:17 Заявить о нарушении
Мабуть це архетипний атавізм - коні в тумані.
Принаймні для мешканців дикого степу.
Туман яром, туман яром
а дощ долиною
у долині іржуть коні
допивають волю
доречі шукати водопою
Иван Славко 13.03.2008 13:45 Заявить о нарушении
Принаймні для мешканців дикого степу.
Туман яром, туман яром
а дощ долиною
у долині іржуть коні
допивають волю
доречі шукати водопою
Иван Славко 13.03.2008 13:45 Заявить о нарушении
іще вибачте за нахабство, мені так просится і до вподоби
літають луками літа, випасаючи дні.
Иван Славко 13.03.2008 13:48 Заявить о нарушении
літають луками літа, випасаючи дні.
Иван Славко 13.03.2008 13:48 Заявить о нарушении
По-моему, в вашем варианте это уж будет слишком зубодробительно, как скороговорка.
Что интересно, оба стихотворения написаны с натуры, на утренних лугах. Правда довольно давно. Скоро и от коней останется лишь архетип.
Щира дяка за увагу та повагу!
David Alonsky 13.03.2008 15:03 Заявить о нарушении
Что интересно, оба стихотворения написаны с натуры, на утренних лугах. Правда довольно давно. Скоро и от коней останется лишь архетип.
Щира дяка за увагу та повагу!
David Alonsky 13.03.2008 15:03 Заявить о нарушении
слово - не мовне
коли не рвеш меж
а Ви поетка не дуже то і лагідна, словами не сюсюкаєтеся (це похвала), а тут якраз, ну я собі уявляю, вдалися до "мєждусловія"
сказана суть, і збереглася маґія
насправді, я в захваті від Ваших...
Иван Славко 14.03.2008 12:55 Заявить о нарушении
коли не рвеш меж
а Ви поетка не дуже то і лагідна, словами не сюсюкаєтеся (це похвала), а тут якраз, ну я собі уявляю, вдалися до "мєждусловія"
сказана суть, і збереглася маґія
насправді, я в захваті від Ваших...
Иван Славко 14.03.2008 12:55 Заявить о нарушении
Так, Іване, Ви маєте рацію щодо лагідності.
Трошки всякого набачились-навідчувались. Не завше воно тихеньке, бо іноді конає...
"Квіток насіяти на скін
На цім безмежжі білих стін..."
Покійний Трегуб дійсно розмалював свою квартиру перед смертю.
Але се довга розмовга, та й давні часи.
Шануймося!
David Alonsky 18.03.2008 00:55 Заявить о нарушении
Трошки всякого набачились-навідчувались. Не завше воно тихеньке, бо іноді конає...
"Квіток насіяти на скін
На цім безмежжі білих стін..."
Покійний Трегуб дійсно розмалював свою квартиру перед смертю.
Але се довга розмовга, та й давні часи.
Шануймося!
David Alonsky 18.03.2008 00:55 Заявить о нарушении