Ти в мен певен будь
Я та, що має два крила.
А поцілунок той жаданий
Жовтнева осінь принесла.
Я мала віру і листи...
Ти повернувся дещо інший.
Про що тобі розповісти?
Моє кохання стало глибше.
Ніщо не забувалося: жило,
Так, наче зовсім поруч ти.
А серце невгамовно плакало...
І цілувало пам*яті сліди.
Всевишній, хоч на хвильку, дай!
Дай доторкнутися до нього...
Побачити усміхненим. Нехай
Щасливою буде його дорога.
Я дочекалася...Аеропорт.
Зніяковілість. Душ тремтіння.
Американське:”Oh, my God!”
А після...ночі божевілля.
„Ти в мені певен?” Так,кохана.
От правда я не бачу крил ...
Лукаво посміхнешся. Я омана?
А хто ж тоді пір*їнку загубив?
15.12.06
Свидетельство о публикации №108030600481