Наше єство почалося з „коли ?“,
триваючи незрозуміло довго
чи впертістю , чи „волею небес“.
Коли ми знов зустрінемось з тобою,
коли ми знов забудемо себе
із верениці запитань та шептів,
коли перейдемо порогів безліч і
зтечемося през різнойменність вод
солених і солодких, і гірких
сліз незнаючих невинних і разючих...
Всесутнього повернення-крутіння краплі
спадаючи з твоїх повік -
вже росяться у iнших на обличчях...
Коли ? Коли...
Коли наземне віче замовкне ,
проковтнувши марево часу !
коли?
© Copyright: Иван Славко, 2008
Свидетельство о публикации №108030404734
Свидетельство о публикации №108030404734
Рецензии