У царстві темряви блукають ночі,
Знаходячи права всі на життя.
Та в безпорадності шукають очі,
Щасливого та довгого буття.
У вірності святій зійшлися наші миті,
Спостерігаючи за болем кропітким,
А серце мучиться в щоденнім житі,
У повсякденному стражданні сім.
Взаємних спогадів набутих у безодні,
Коханню не під силу розірвать.
Палало вчора – тліє те сьогодні,
А віку, що спливає не здогнать.
На мапі світу розставляю крапки.
Кінця шукать на глобусі – дурня.
Та як знайти кінця отій печалі,
Яка вже краї серця осягла?
Розглянути старіння всіх стосунків,
Як неосяжність й незбагненність мрій....
Як неіснуючих картин малюнків.
І непрожитих долею подій.
Сторінки ненаписаних віршів,
Гортатиму у пошуку німому.
І ненародженим коханням снам
Не збутись, бо не жити неживому....
Минуле
© Copyright: Юлия Саулина, 2008
Свидетельство о публикации №108030103774
Свидетельство о публикации №108030103774
Рецензии