Я вже не виправлю щоденних помилок,
Здійсненних знов під впливом алкоголю.
Від дивних снів, прокурених думок,
Від зрад миттєвих й головного болю.
Я вже втомилась жити як усі,
У сірих днях, неначе у дрімучих.
І знов топити в чарці сльози всі,
Вбивати змій гидких, душевних та гримучих.
Вже остогидли безсуттєві вечори,
Завершені німим розчаруванням.
Забута пісня, спалені листи,
Зітліле і розбитеє кохання.
Я вже не хочу мучити людей,
Своїм зарозумілим невезінням.
Своїм життям й непотребом ідей,
Та безкінечністю дешевого сп’яніння.
Не виправлю щоденних помилок,
Бо за душею вже недопалок буття.
Та як побачить ясність між думок?
І знов шукати ліки від життя?
Я вже не виправлю щоденних помилок
© Copyright: Юлия Саулина, 2008
Свидетельство о публикации №108030103765
Свидетельство о публикации №108030103765
Рецензии