Фальшиві мрії кинутих людей,
Я зупиняюсь перед кожним їх початком.
У розпачі докучливих ідей,
Блукаю знову серед їх нащадків...
Забутих слів, забутих обіцянок,
Шукаю серед кількості думок.
Вже завтра я зустріну Їх світанок,
Але закрию серце на замок.
Зрадливі спогади в прострації згубились,
А сльози було чути з-поза хмар.
Просити смерті чи чекати милість?
В кінці цього життя немає чар.
Забарвлена доріжка кров’ю серця,
Здіймається душа над їх життям.
За кров оту піднімуть чарку з перцем,
Замислюючись над своїм буттям.
Спиняючись, я бачу синє небо.
Перед ногами - довга, світла путь.
„Вперед іти” – це знову моє кредо.
Лиш в русі є життєва справжня суть.
В надії моє серце просить віри,
Та вірності шукає знов і знов.
Щасливий той, хто має серце щире,
Та право на молитву і любов...
Фальшивi мрii
© Copyright: Юлия Саулина, 2008
Свидетельство о публикации №108030103761
Свидетельство о публикации №108030103761
Рецензии