"Офеліє,о німфо, де ти?"
Авжеж не тут,давно уже пішла.
Залишила розкидані монети
І щось нове для себе віднайшла.
Прокинься,люба,він уже чекає!..
А люба спить і не зверта думок
На того,хто її іще кохає,
Хто із коханням досі не замовк.
Але вже пізно,двері зачинЕні,
На них повісили важкий замОк.
"Офеліє,іди худчіш до мене!.."
Один лиш подих й Гамлет твій замовк.
Офел я
© Copyright: Катя Карамель, 2008
Свидетельство о публикации №108030103200
Свидетельство о публикации №108030103200
Рецензии