29 лютого буває лише раз н ачотири роки і
це однозначно химерний день,
коли розумієш, яка фігня -
бути самотнім.
Ти сидиш начебто біля людей,
ти дихаєш тим же повітрям,
але їхній кисень і твій кисень
мають різний хімічний склад.
Здається, що весь світ розмальований
сьогодні дивними кольорами.
А ти йдеш і думаєш: нічого собі,
звичайний день...
Дійсно,а що тут такого,
всього лише 29 лютого.
Вже пережито багато 29х лютих
і буде пережито ще більше.
Але то фігня.
Не фігня лише самотність.
Ти намагаєшся навчитися жити з нею,
з цією жорстокою і стервозною жінкою,
що підсипає кожного ранку
отруту до твоєї кави,
яка пише твоїми ж руками
у твоєму ЖЖ.
Ні, це не фігня, ти розумієш,
але всеодно вдихаєш інше повітря
і всеодно дивишся далеко вперед,
за обрії, за майбутнє,
за своє життя.
А може це все через те,
що сьогодні 29 лютого?..
29 лютого - день, який випав з життя
© Copyright: Катя Карамель, 2008
Свидетельство о публикации №108030103047
Свидетельство о публикации №108030103047
Рецензии