Тиша

Тиша, мов пензель вмочений у фарбу,
Рішень полотна недостигло чисті.
Ляжуть й мовчанням стогнуть барви,
Нежить в сиво-білистім падолисті.
Втома - наначе-наче... просто - втома.
Вдома двома привітами від "звідти"
Крихти. Від соль до мі і досі в тому
Жити. Словами ми ховаєм вітер.
Снігу вчорашнього позичив трохи,
Книгу недолистав бо не до Риму,
Везуть, ведуть мої дороги,
І суть обличчя в грамах гриму.
Тиша, як пензель вмочений у фарбу,
Пише за мить митець своє митарство.
Лиш полотно незаймане, як лярва,
Руно без золота і царства.


Рецензии
Чудові рядки... І звукопис гарний. Добре, що я вас тут побачила. Тепер і там придивлюсь :))

Любовь Либуркина   29.03.2008 00:37     Заявить о нарушении