ночные разговоры
А може й не треба...
Себе ти морочиш.
Не хліба, так неба
Завжди вистачає...
Навіщо ти досі
Надію плекаєш...
Ну хто тебе просить?
Облиш, не пручайся.
Пливи, як пливеться,
На хвилях гойдайся...
Ніхто не озветься
У темному гаю,
На захист не встане,
Не скаже - кохаю...
Відлуння...омана...
Мовчи, бо наврочиш...
Все в нас не даремно.
Дивись-но...як хочеш...
Вночі надто темно...
Свидетельство о публикации №108022704396