Бог послав мені тебе як ту спокусу
На мить , бажання виникло пізнати рай на небесах
Як вчасно я спинилась, спохватилась
Що краще все ж горобчик у руках
Ніж журавель у небесах
Найбільшим щастям є для будь-якої жінки
Проснутись бажаною, вся у поцілунках
І через 18 років шлюбного життя
Він мій, і я його ні з ким не розділяю
Ревнує до безтями, хай ревнує
Я впевнена підстава є
Напевно я йому потрібна
Напевно він боїться втратити мене
Ти спізнюєшся, когось це хвилює
Ти хвора, чай тобі хтось подає
До тебе прислухаються
З твоєю думкою рахуються
Це треба цінувати більш за все
Заради цього можна геть усе простити
З-за ради цього ми на світі живемо
Я впевнена, все , що відбувається в житті закономірно
І наша зустріч тут з тобою також не з проста
Обоє ми були на роздоріжжі
Шлях свій я відзнайшла……
А ти знайшов , що так шукав?
Покаяние
© Copyright: Надежда Кардаш, 2008
Свидетельство о публикации №108022702015
Свидетельство о публикации №108022702015
Рецензии