Стих на украинском языке
Скільки слів у серці померло,
Не наважившись навіть родитись,
І згоріли в яскравому полум’ї
Почуттів моїх малі діти.
І в мені, були з сумом поховані,
Сподівання чудесні, казкові,
Навіть чорна журба стала сірою,
Сивим попелом, попелом сивим.
Я з покорою кличу страждання,
На поминки мрійливих думок,
І так боляче своє зізнання,
Друкувати у рівний рядок.
Я кажу вам, мене не здолаєте,
Невблаганні, самотні вітри,
Тільки пил навкруги ви здіймаєте,
Не задувши вогонь у мені.
Він зайнявся від слів колискової,
Що співала, колись мені мати,
І навчила любити прадідів,
Долю кожного поважати.
І мій вибір боротись з примарами
І химерами нашого світу,
Що старанно розум затьмарили,
І керують людьми як їм жити.
11.03.05 рік
Нездоланна - непобедимая
© Copyright: Светящаяся Радуга, 2008
Свидетельство о публикации №108022602494
Свидетельство о публикации №108022602494
Рецензии