розрив майбутнього
свободи жаданне повітря, закрито "краном" - сили зла!
Кудись летиш, думки в астрал, бо там все ясно, БОГ сказав.
Фізичне марево - це сон, добро коли все в унісон.
Душа шукає, щось знайти? Це тяжкий шлях увесь пройти.
Буває чуєш голос мрій, під нього легко в транс ввійти.
Як тільки серце скавулить, не знаєш куди себе діти.
Не чуєш неба, світла й тіні. Й рвеш душу як порвати віник.
Мелодика як дзвін чарівний поклик. Чому все так на цьому світі,
чому ми старші а не діти?
Тоді було життя приємне, не було б знань, проблеми в нуль.
А зараз лишні мінінгіти, руйнують рай, і недарма.
Це бачать всі, хто зрозумів той каже так...
І буде це, кінець настане, зметуть вітри вогнем поля,
І всі хто вдіє ці витрати прокляті будуть у віках.
Коли історії початок, порвав навпіл дух, рівно так,
що брат йшов смертю проти брата, за шмат душі, багатства смак.
Душа в розірваному виді, шукає ноту заспівать,
як тільки фаза співпадає, темніє фільтр, і сердця ритм,
обманом служить, і тримає, рука по "клавішам" тремтить.
Хто знає те що надпотрібно, живе у муках мрій і снах,
знайшовши це, він не тікає, вивчає мудрість добре жить...
Хто ніц не чує той блукає, довічно відпускає мить.
Фізичні дії, світ і мотлох, не грають маси, тільки нить,
що буде, є і буде далі, рішати нам, хай буде жить...
23.02.2008 a.d. Peace incorporation index...
Свидетельство о публикации №108022300678