Самотній ліхтар між осінньої мряки
У темному смутку, в просторі нудьги
Чомусь засвітив так яскраво і палко,
Кидаючи виклик бездушшю й пітьмі!
"Тепер всеодно, що мене тут замало,
Щоби безнадію спалити вогнем.
Я силу і волю в собі відчуваю,
І ніч непросвітну зроблю тепер днем.
Самотність- лиш привід любов накопити,
Що ллється у мене уже через край.
Я здатен тепер землю всю освітити,
Хоч вічність на це знадобиться, нехай!"
Ліхтар, що ожив між осінньої мряки
У темному смутку в просторі нудьги,
Усупереч всьому, не ждучи подяки,
Палає і вірить, що змінить весь світ.
Самотн1й л1хтар
© Copyright: Сергей Величко, 2008
Свидетельство о публикации №108022302849
Свидетельство о публикации №108022302849
Рецензии
Пускай цветут цветы в твоей душе.
Пускай цветут,не выпускай их на свободу.
Пускай приносят радость и тебе.
И тем,кто прикоснётся мимоходом.
Любви и удачи.Таня.
Татьяна Тайга 31.03.2008 17:15 • Заявить о нарушении
Пускай цветут,не выпускай их на свободу.
Пускай приносят радость и тебе.
И тем,кто прикоснётся мимоходом.
Любви и удачи.Таня.
Татьяна Тайга 31.03.2008 17:15 • Заявить о нарушении
Прекрасные стихи, Танечка! Спасибо тебе огромное!
Тебе тоже БОЛЬШОЙ-БОЛЬШОЙ ЛЮБВИ! Сергей.
Сергей Величко 31.03.2008 22:13 Заявить о нарушении
Тебе тоже БОЛЬШОЙ-БОЛЬШОЙ ЛЮБВИ! Сергей.
Сергей Величко 31.03.2008 22:13 Заявить о нарушении