Акацiэвий пил
Заворожено танули зорі,
Розчинялись вітри у казках,
Тихим шепотом сутінків, арфами спокою
Запах акації спав.
По бруківці блищали пилинки
Сяйва місяця. Тихі вогні
З мишачим шурхотом, ніби обвуглинки,
Нишком ховались в пітьмі.
Заворожено танули зорі,
Сяйво місяця пестило нас,
Тому сяйву в незручній тремтливій покорі
Ми принесли кохання і час.
Свидетельство о публикации №108022301478