Ти станеш моїм першим недосяжним…
Моя кара
За впевненість, пиху й вальяжність…
Нездара:
Міцний в душі нести фундамент
Від Бога
Й в страстей котел жбурляти замість
Пального…
Та вже інакше не врятую мої крила…
Та й доки я
Носитиму червоні квіти на могилу
Свого спокою?
Не недосяжність мене вабить до тебе
Щось глибше…
Хто вдовольнить мою в тобі потребу
Як зникнеш?
Всі почуття зима згортає у купу
Під сніг…
Жаданий мій, але ж такий неприступний
Поріг!
І я смиренно застигаю на краще
В надії…
Не станеш моїм першим недосяжним…
Можливо…
Перший недосяжний...
© Copyright: Марьяна Ли, 2008
Свидетельство о публикации №108022000267
Свидетельство о публикации №108022000267
Рецензии