Бiле Лихо
Трохи очі підвела блакиттю.
Трохи блиску додала під вії.
І всміхаюсь, наче біле лихо…
Біле лихо важко впізнається.
У весільному вбранні невиннім
Несподівано і м’яко підкрадеться,
Сміхом заворожуючи безупинним.
Ти кружляєш з ним у білім танці,
Хто із вас кого веде – не розумієш…
І лиш вранці помічаєш, лиш уранці,
Одяг білий на підлозі тліє…
190208
Свидетельство о публикации №108021903620