Убийте мене! Я не хочу так жити!
Убийте мене! Я благаю, молю!
І довго вас буду благати, молити,
Але все одно свою душу згублю.
І слів вже нема, а зостались лиш сльози.
Від того, що бачу болить голова.
Я знаю, що б’ються десь там патріоти,
В яких ще не згасли ті волі слова.
А я вже втомилась. Що далі робити?
Покинути все? – то мене розіп’ють.
Кричати, боротись! – Та сили ж не вічні.
Ось, знову кайдани на ноги кують.
Я стільки страждала, і майже вмирала,
Та знову вставала, бо вірила ще.
Та скільки вже можна боротись. Де правда?
О, люди, за що катували мене?
Де правда? Де воля? А ти, моя влада!
Та що ти за влада? Це тільки дурня!
Де дія? Де праця? Де моя свобода?
Я бачу лише безнадійні слова!
Навіщо, скажіть? Я найкраща країна!
О, діти мої, милі діти мої!
Синів і дочок я не мало зростила.
Але, як вмирали, так мремо й тепер!
Молитва укра ни до влади та народу
© Copyright: Юлия Бырсан, 2008
Свидетельство о публикации №108021103554
Свидетельство о публикации №108021103554
Рецензии