Сквозь толстые стены обмана,
Сквозь темень июльской ночи.
Летели два голубя белых,
Летели на пламя свечи.
Тот свет, будто лучик надежды
Упал в окровавленный снег.
На нем, угасая как спичка
Лежал, умирал человек.
Лежал не моля о спасенье,
Он просто хотел умереть.
Ему этой жизни паршивой
Была предпочтительней смерть.
И вдруг, неизвестно откуда
Ударил в глаза яркий свет.
Он умер? Конечно. Он умер.
Пропал человек. Или нет?
"Вставай брат!" Услышал он голос,
"Ты голубь надежды, как мы
Всем людям планеты поможем,
Поможем прорваться из тьмы."
Сквозь толстые стены обмана,
Сквозь темень июльской ночи
Летели три голубя белых,
На дым от сгоревшей свечи.
Голубь надежды
© Copyright: Евгений Сушков, 2008
Свидетельство о публикации №108020601184
Свидетельство о публикации №108020601184
Рецензии
Сильнейшее стихотворение!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Мои комплименты!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Оксана Федишин 12.01.2015 14:46 • Заявить о нарушении
Оксана Федишин 12.01.2015 14:46 • Заявить о нарушении
Перевела на украинский язык:
(над передпоследним катреном ещё подумаю...)
ГОЛУБ НАДІЇ
============
Крізь мури товстезні обману,
Крізь темінь липневої нічки.
Летіли два голуби білих,
Летіли на полум'я свічки.
Те світло - промінчик надії -
Упало в скривавлений сніг.
На ньому в згасаючих мріях
Сумних, помирав чоловік.
Лежав, не благав про спасіння,
Бо дуже хотілось померти,
Тому що життя склепіння
В неволі було гірше смерті.
І раптом, незнаючи звідки
Вразило очі яскраве світло.
Він помер? Звичайно. Він помер.
Пропав чоловік. Чи ні?
"Вставай брат!" Почув він голос,
"Ти голуб надії, як ми
Всім людям планети поможем,
Поможем прорватися з темряви. "
Крізь товсті стіни обману,
Крізь темінь липневої нічки
Летіли три голуби білих,
На дим від згорілої свічки.
Оксана Федишин 12.01.2015 15:28 Заявить о нарушении
(над передпоследним катреном ещё подумаю...)
ГОЛУБ НАДІЇ
============
Крізь мури товстезні обману,
Крізь темінь липневої нічки.
Летіли два голуби білих,
Летіли на полум'я свічки.
Те світло - промінчик надії -
Упало в скривавлений сніг.
На ньому в згасаючих мріях
Сумних, помирав чоловік.
Лежав, не благав про спасіння,
Бо дуже хотілось померти,
Тому що життя склепіння
В неволі було гірше смерті.
І раптом, незнаючи звідки
Вразило очі яскраве світло.
Він помер? Звичайно. Він помер.
Пропав чоловік. Чи ні?
"Вставай брат!" Почув він голос,
"Ти голуб надії, як ми
Всім людям планети поможем,
Поможем прорватися з темряви. "
Крізь товсті стіни обману,
Крізь темінь липневої нічки
Летіли три голуби білих,
На дим від згорілої свічки.
Оксана Федишин 12.01.2015 15:28 Заявить о нарушении