Подамся я у вир й
Де тепло та сонце гріє.
Побалакаю з пташками.
З небом поділюсь думками.
Вирву з грудей шматок м’яса,
Що назвали грубим серцем.
Розірву себе сильніше
Та заповню груди небом.
Хай я мара, що літає
Синім, сірим, чорним небом,
Та простий народ лякаю.
Все за те я бачу зверху.
І вже те я точно знаю,
Хто підніметься до мене,
Розірве своє минуле
І себе заповнить небом.
Свидетельство о публикации №108020400560