Добрый мир. Сергей Набока

* * *

Вышибаем пространство ногами –
Пережеванное и пустое,
А оно наблюдает за нами,
Волочась за сутулой спиною.
Горизонта глотаем корку,
Путь резвится кривою лентой -
Вдруг покажется: мир этот – добрый...
Глянь-ка в лужу. Уже поседел ты.



* * *

Кутуляємо простір ногами –
Перетравлений та спорожнілий,
Він здивовано стежить за нами,
Тоскно втупившись в наші спини.
Забираємо в голови обрій,
Щлях лагає під ноги криво –
І раптом здається,
що світ цей – добрий...
Глянь в калюжку. Ти геть посивів.


Рецензии