На світі живемо лише для неї.
Лише для неї б’ємось на війні.
Лише для рідної, для любої своєї
Ми досі живемо на цій землі.
Над нею небо в райдужній блакиті,
Її поля, як промені злоті,
І блискотять косарки в житі,
І діти, наче сонечко, ясні.
І кожен раз, як згадуєм про неї,
Пекучі сльози в нас з очей течуть,
Але для рідної, для любої своєї
Ми знову підемо у невідому путь.
Ми – козаки. Її ми ратна сила,
Її незламні ріднії сини.
Перемагаємо, щоб наша Україна
Жила щасливо нині і завжди.
Козаки
© Copyright: Юлия Бырсан, 2008
Свидетельство о публикации №108020403620
Свидетельство о публикации №108020403620
Рецензии