Мене мабуть ти вже не пам"ятаєш, милий.
З твоєї пам"яті давно пішов мій образ.
Ти все такий же добрий, славний, щирий,
А я змінилась дуже. Втратила опору.
І все зайшлось в невпинній круговерті -
Навчання. Друзі. Дім. Моя самотність.
Я знову втратила себе. Свою відвертість.
Шукаю вихід з мрій у слові "досить".
Такий як був. Дивлюсь на твоє фото -
Та посмішка и погляд серце гріють.
А я як завжди залишу на потім
Всі ті думки, що їх не зрозумієш.
Проходиш поруч. Знову не помітив.
Так сумно й прикро - все ще пам"ятаю
Твої слова і погляд, наче літо.
Минуть роки, тоді його згадаю?
Напевно так. Я буду сподіватись -
Не загублю крізь роки твого сміху.
І памятаю - ти любив сміятись.
Ну а тепер я відпускаю в тишу
Всі свої сни про тебе. Не повернеш
Ти більше тихий стукіт мого серця.
Воно вже зупинилося для тебе.
Але для мене все ще тихо б"ється.
04.02.08
Мене мабуть ти вже не памята ш, милий
© Copyright: Серая Шэра, 2008
Свидетельство о публикации №108020402676
Свидетельство о публикации №108020402676
Рецензии