Сид ла й думала про щастя

Як сумно стало на душі,
Зірки погасли враз,
Приснилась мрія, як в глуші
Квітчалась, мріяла, кохала,
Стрибала, бігала, літала.
Всміхалась, але раптом впала,
І квіти зм’яла під ногами,
І хмара зорі заховала,
І встати чомусь завагалась.
Вже нічка мене обступила,
Вже квіти в коло закрутились,
Трава заснула на землі,
Я все сиділа у пітьмі.
Чого не схотіла здійматись?
Чого та думка посягла?
Сиділа й думала про щастя:
Чи є воно чи вже нема?


Рецензии