Сум

Скільки сліз пролито мною в снах?
Скільки днів просиджено у сумі?
Це число не лічено в піснях
І не сказано ні в якій думі.

Та скажіть мені, для чого сумувать?
Тільки з-за негожого кохання?
Та хіба ж ми можемо казать,
Що воно – бездолене снування?

Якщо ні; чого ж його ридать?
Тільки з-за несповного бажання?
Та хіба ж ми можемо бажать,
Коли дома сидимо із-за страждання?

Ні, не можна; чого ж його снувать?
Із-за школи, друзів, родичів чи хлопців?
Та хіба ж ці хлопці варті нас кохать?
Поцілунки треба їм і постіль.

Але ні, не хлопці; що ж тоді?
Та невже ця нудна муха-школа?
Та не гожа школа нас псувать.
І чого ж ти, подруго, та квола?

Із-за друзів? Годі сумувать!
Їх ти вже не любиш, як раніше!
Із-за родичів? Не треба тут ридать!
Все пройде, іди мирись скоріше!

То згадай вже, подруго, згадай,
Що ніщо не варте твого суму
Адже все на світі може бути. Грай!
Грай, як музичка, бездумну думу!