(М. Ю. Лермонтов)(переклад з російської)
Вона не гордою красою
Приваблює тих юнаків живих,
Вона не водить за собою
Прихильників німих.
І стан її – не стан богині,
Мов хвиля груди не встають
Своєї в ній ніхто святині
Припавши до землі не визнають.
Однак її чудесні рухи,
Усмішка, мова, риси всі
Життя так повні і натхнення
Так повні простоти краси.
Та голос в душу проникає
Як спомин тих чудових днів
І серце любить і страждає
Майже соромлячись її.
Вона не гордою красою...
© Copyright: Владимир Лысяк, 2008
Свидетельство о публикации №108011501247
Свидетельство о публикации №108011501247
Рецензии