Бог забув на порозі щастя
і за пазуху взяв пожитки,
скрипом двері змастили навстіж
та тягнула розмову нитка -
проторочений пруг устами.
Я себе перейшов, як поле,
розгорнув кулю небокраєм,
відчайдушне моє "ніколи"
загубилось ключем до раю
у піску, що набіг роками.
Впізнавав по роботі радість
та стояв під хрестом горою,
бачив боже у кожній ваді
та убоге людського крою,
до кісток пробирав думками...
Стер зі сну листопад годину
і загріб осінь в грудні білім.
Чи на ласку чи то від кпину
сонцем падало Правди тіло
в недокопані очні ями.
14 Січня 2008
Де Правда
© Copyright: Юрий Лазирко, 2008
Свидетельство о публикации №108011404116
Свидетельство о публикации №108011404116
Рецензии
Співучий і гармонійний роздум.
"до кісток пробирав думками..." -
це справжнє усвідомлення!
Дуже сподобалось!
З повагою!
Корнейчук Пётр Ефимович 04.02.2008 11:33 • Заявить о нарушении
"до кісток пробирав думками..." -
це справжнє усвідомлення!
Дуже сподобалось!
З повагою!
Корнейчук Пётр Ефимович 04.02.2008 11:33 • Заявить о нарушении
Дякую, пане Петре,
Як завжди - з повагою і теплом,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 06.02.2008 23:41 Заявить о нарушении
Як завжди - з повагою і теплом,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 06.02.2008 23:41 Заявить о нарушении