укр

Калинова вдача

Соловей щебече в гаю,
Край ставу калина,
Верба гнеться над водою,
Співає дівчина.

Дівчина співає
І ластівка плаче.
Біль серце проймає,
Сумна її вдача...

З очей сльози ллються,
До ранку далеко.
Уста не сміються,
Та на душі легко.

Бо знає дівчина,
Що станеться вранці.
Червона калина,
Не гнеться вже в ланці.

Червона калина
Стоїть із вербою.
Зів'яла дівчина,
Пливе цвіт водою


Рецензии