После ор

Для чого нам оці понти
З ДАЇ, дітьми, свинями, цукром?
Для цього дав їм владу ти,
Піднявши в помаранчі руку?
Ти не чекав дешевих цін,
Ні нагород, ні привілеїв,
Коли відлунював Кабмін
Удари, в бочки металеві.
Тобі хотілось одного -
Не опускати низько очі,
Коли зустрінеш ти того
Хто нам добра чи зла десь хоче.
Тому ти пильно споглядав,
Під пах сховавши арматуру,
Хто там з трибуни що казав
Про нашу долю і культуру.
Їх руки бачив, що тремтять,
Чув голос, що сприймав поразку
І де була б вся їхня “рать”
Без тебе, зрозуміть не важко.
Майдан співав державний гімн,
Для них створивши фонограму,
Так! і вдалося нам усім
Без крові завершити драму.
Та ось вони уже не там,
Уже самі сидять в Кабміні,
А революції мадам
Міняє сукні максі, міні.
Годують рокерів чужих
І продають народні бренди.
Здається дивлячись на них,
Що Україна в них в оренді.
Покритикує хтось їх лиш,
А чи покаже що на сайті,
Почуєш звичне вже “Облиш..”
Навряд чи щось дійде до мантій.
Тим більше критика з трибун
Від зеків, дурнів і євреїв,
Лиш збільшує народний сум:
Нема в нас іншої ідеї.
Так що миритись з цим “биком”,
Що залізницею керує?
З американським мудаком,
Що нафту жінки лобіює?
А може гроші всі зберем
Й купимо бідному Андрію
Те БМВ, дівчат гарем
І все про що він ще там мріє
Чи все ж послухати Шевченка
І заходиться вже будить,
Поки з нового президента
Не виріс ще один бандит.