Вийшов на люди, влитий
у базарні до крику тлуми...
На папері застигли миті,
заворожені летом думи.
Серце до дій прикути
та зійтися рубцем на рані,
пересіятись цвітом рути,
прорости у Тобі коханим,
косами розпускатись,
з неба громом летіти ясним,
чи пелюсткою, чи дукатом
горілиць на дорогу впасти.
На оберіг любові
промінь щастя, що мрії вкрали,
пробивається в чужеслові...
та тепла, як і світла - мало.
Вийшов на душу просто,
без парадної передмови:
"Відчиняй, час до Тебе в гості -
перевтілений, мила, знову".
4 Січня 2008
Душепомазання
© Copyright: Юрий Лазирко, 2008
Свидетельство о публикации №108010403084
Свидетельство о публикации №108010403084
Рецензии