Зимова колиска
РіздвянИй фасад
Сум душі моєї...
Лікар – снігопад...
Крок вперед, і знову
Лише я і ніч
В чоботях зимових...
Краще б босоніж!
Хизувати досить
З кришталю взуттям,
Позич, зимо, й гості!
Босонога я!
Душу захололу
Зігріває лід!
Чистий і прозорий
Істини сусід
Поспіх недоречний,
Зупиняюсь я...
Зимо, наречена
Зараз я твоя.
Вдягнена тобою
В білий саван твій,
Зваблена красою,
У полоні мрій...
Тиха ніч казкова...
Серце завмира:
Танго сніжинкове
В світлі ліхтаря...
В зимовій колисці
Засинає ніч.
Спокою намисто
Ти мені позич.
Рум’яна рожеві
Намащу на ніс,
Свіжість – по кишенях!
Звичний егоїзм:
Все собі й для себе…
Так і не збагну?
Неосяжне небо...
Й тишу крижану...
Свидетельство о публикации №108010402263